Міжкімнатні двері

Міжкімнатні двері встановлюються між двома житловими приміщеннями, котрі не мають значних кліматичних відмінностей у вигляді температури та вологості повітря.

Від важких кам'яних конструкцій стародавніх цивілізацій до сучасних елегантних і практичних рішень – вигляд і призначення міжкімнатних дверей істотно змінювалися з плином часу.

Для кочових народів двері були не лише засобом захисту від диких тварин і суворих погодних умов, а й оберегом від духів, у яких тоді вірили. Перші відомі двері, зображені як декоративний елемент на стінах, символізували вхід у потойбічний світ. Такі зображення, знайдені в давньоєгипетських розписах, датуються приблизно 4000 років тому. У біблійні часи для дверей царя Соломона використовували оливкову деревину, а в Індії про їхнє існування свідчать майстерно висічені кам'яні конструкції з шпингалетом.

Перші дверні конструкції, що з’явилися в Стародавньому Єгипті, Месопотамії та долині Інду, були простими за своєю будовою, але виконували важливу функцію. Виготовлені з дерева, каменю чи навіть шкур тварин, вони слугували засобом захисту та забезпечували приватність у великих архітектурних комплексах.

Фальшиві двері Ха, ймовірно, 2288-2170 рр. до н.е. Фото: Експедиція Гарвардського університету та Бостонського музею образотворчих мистецтв

З поширенням приватного житла міжкімнатні двері стали необхідним елементом для розділення простору – спалень, віталень і кабінетів. Їх почали оснащувати звукоізоляційними матеріалами для більш спокійної та затишної атмосфери. У XIX столітті з’явилися порожнисті двері (hollow doors), завдяки чому сім’ї середнього класу змогли облаштовувати дверні конструкції у всьому будинку.

Фільончасті (двері з рамкою і вставками-панелями всередині, які можуть бути з дерева, скла або іншого матеріалу.) дерев'яні двері, відомі також як столярні або традиційні, з’явилися понад 500 років тому і досі залишаються популярними. Вони мають безліч варіацій за формою, стилем і матеріалом – від масиву та фанери до ламінату й клеєної деревини. Найпоширеніша модель в Північній Америці та країнах Європи – одностулкові двері. Для виготовлення зазвичай використовують дуб, ясен, сосну, меранті та горіх. 

Готовий дверний блок складається з однієї або двох стулок (дверних полотен), що є рухомою частиною. Вони включають стійки, перемички (з масиву чи клеєної деревини) та заповнення (з масиву, фанери, ДСП або скла). Панелі не фіксують жорстко, щоб уникнути розтріскування. Двері оснащені фурнітурою – ручками, петлями, замками. Форма лиштви, кількість фільонок і деталі столярних виробів відображають стиль або епоху.

До XIX століття виготовлення дверей було переважно справою ремісників, які працювали в невеликих майстернях. У кожному регіоні України двері мали свої особливості: у Карпатах їх оздоблювали різьбленням, на Поділлі – геометричними орнаментами, а на Поліссі зберігали простоту форм.

З розвитком промисловості в XIX столітті в Україні з’являються великі підприємства, що спеціалізуються на виробництві будівельних конструкцій, зокрема дверей. У Києві, Львові, Одесі та Харкові почали працювати столярні фабрики, які виготовляли міжкімнатні двері для житлових і громадських будівель. 

До прикладу, сьогодні Малинська меблева фабрика (Житомирська область) здійснює повний цикл переробки деревини. Вона виготовляє міжкімнатні двері, щитові та погонажні вироби. Підприємство сертифіковане FSC® (FSC-C143473) і приділяє увагу відповідальному управлінню лісовими ресурсами.

Підприємство “Брама”(Львівська область) – виробничий комплекс, що випускає до 500 000 дверних блоків на рік. Це єдина українська компанія, що стабільно працює на європейському ринку, експортуючи продукцію до 20+ країн. Фабрика дотримується екологічних стандартів, використовує енергоощадні технології та опалюється відходами виробництва.

В умовах війни в Україні питання повторного використання будівельних матеріалів, зокрема дверей, набуває особливої актуальності. Відновлення зруйнованого житла потребує не лише нових ресурсів, а й ефективних рішень з переробки та адаптації вже наявних елементів.

Одним із проєктів, що привертає увагу до цієї теми, є “Doors to Ukraine. Designing for Urgency” – виставка, кураторкою якої стала Настя Пономарьова. Вона була присвячена повторному використанню дверей в Україні та, зокрема, ініціативі КО-ХАТИ, що займається облаштуванням житла для переселенців. 

Виставка закликала до комплексного підходу до розробки низьковуглецевих, економічно ефективних та необхідних рішень. Вибір дверей як архітектурного елемента для цієї мети є символічним: вони уособлюють безпеку дому та мають велике значення для забезпечення житлом вимушених переселенців в Україні. 

Взято з інстаграму @natshulga_il 

Буклет до виставки ‘Doors to Ukraine. Designing for Urgency’ в ETH Zurich. Авторка: Лора-Індія Гарінуа. 

В Україні існують численні ініціативи з повторного використання та реставрації старовинних міжкімнатних дерев'яних дверей, що сприяють збереженню культурної спадщини та історичного обличчя міст.

З 2018 року у Львові діє Програма співфінансування реставрації історичних дверей і брам. Відповідно до умов, при відновленні брам 70% вартості покриває міський бюджет, а 30% сплачують мешканці. Для реставрації вікон співвідношення становить 60% на 40%, а при заміні пластикових вікон на дерев’яні витрати розподіляються порівну – 50% на 50%.

Відреставровані дерев’яні двері на вулиці Гнатюка, 13. Львів. Фото: Львівська міська рада.

Сергій Миронов присвятив себе збереженню архітектурної спадщини Києва та реставрації старовинних дверей у історичних будинках. Він здійснював ці роботи з власної ініціативи та коштом, щоб захистити автентичні елементи міста від зникнення. Через занедбаність такі двері часто замінюють на типові металеві конструкції, що поступово знищує унікальну атмосферу Києва.

Окрім реставраційної діяльності, Сергій заснував блог Vanishing Kyiv, у якому висвітлював архітектурні та історичні артефакти столиці, щоб привернути увагу до їхньої цінності та загроз, що нависли над ними.

16 листопада 2022 року Сергій Миронов загинув, захищаючи Україну. Його внесок у збереження історичної спадщини Києва став частиною пам’яті про нього та його справу, яка надихає інших берегти культурну ідентичність міста.

Фото: The Village Україна

Вшановуючи справу Сергія, містяни-активісти продовжуюють реставрувати історичні двері в Києві. 

Двері будинку на Саксаганського, 112-А. Київ. Фото: The Village Україна 

В Одесі в рамках громадського бюджету-2019 реалізовано проєкт «Реставрація старовинних дверей – унікальний туристичний маршрут». Зокрема, були відреставровані двері будинку на вулиці Преображенській, 17, побудованого в 1885-1886 роках. Роботи включали демонтаж дверей, відновлення втрачених різьблених елементів декору та встановлення дверей на місце після реставрації.

Процес реставрації дверей будинку на вулиці Преображенській, 17. Одеса. Фото: Одеська міська рада.

Також в місті діє «Програма реставрації та популяризації старовинних дверей та воріт “Тисячі дверей Одеси”». 

Фільончасті міжкімнатні двері часто зустрічаються в житлових будинках, старих школах, монастирях і диспансерах. Вони добре піддаються реставрації, хоча демонтаж дверних коробок може бути складнішим, особливо якщо рама виготовлена з нової деревини. Реставрація рам доцільна, якщо вони мають історичну чи естетичну цінність. Такі двері можна відновлювати на місці або передавати професійним реставраторам.

Деревообробка утворює значну кількість відходів, іноді понад 25% від загального обсягу сировини. Повторне використання дверей і вікон ефективніше за переробку, оскільки дозволяє зберегти більше енергії (двері – 50% проти 8%, вікна – 48% проти 26%). 

Схема, розроблена дослідниками з Гонконгзького політехнічного університету, вказує на потенціал енергозбереження при застосуванні різних підходів до будівельних елементів¹.

• Оцінка повторного використання дверей зазвичай проводиться візуально або за фото та технічними даними. Враховується загальний стан: цілісність стулок, рами, фурнітури, наявність пошкоджень від грибка чи вологи, можливість відновлення або зміни розміру. Також оцінюється комерційний інтерес – модель, кількість, потенціал перепродажу. Важливими є й логістичні аспекти: строки, транспортування, умови демонтажу.

Міжкімнатні двері австро-угорського періоду з скляними вертикальними вставками. Фото: ReStare Shop

• Демонтаж слід проводити обережно, зберігаючи цілісність дверного блоку або окремих його частин. Всі елементи перераховуються, а фурнітуру (петлі, ручки, замки) краще знімати одразу, щоб уникнути пошкоджень. Деталі сортують за моделями, якістю та розмірами. Обрамлення видаляють стамесками, а скляні вставки потребують особливої уваги. Навіть несправну фурнітуру варто зберігати для можливого підбору аналогів.

Комплект латунних ручок з накладками. Фото: ReStare Shop

• Під час демонтажу варто проводити заміри кожного елемента та маркувати всі частини дверного блоку, зазначаючи напрямок відчинення. Навіть схожі двері можуть відрізнятися в розмірах через зміни під час експлуатації, наприклад, після ремонту підлоги.

• Дверні полотна слід зберігати вертикально на стелажах із захистом, уникаючи горизонтального розміщення, особливо для засклених елементів. Фурнітуру та рами варто пакувати окремо. Оптимальні умови зберігання – температура 15-25°C, вологість 40-65%, захист від морозу, вологи та пилу. Це забезпечує стабільність розмірів реставрованих дверей.

• У багатьох випадках двері потребують лише очищення або незначного підфарбовування. Однак іноді для повторного використання потрібно видалити старе покриття (лак, фарбу, морилку). Це можна зробити шліфуванням, піскоструминною обробкою чи хімічною зачисткою, але ці методи потребують досвіду. Неправильно застосовані – можуть пошкодити матеріал. Також необхідно дотримуватись заходів безпеки через ризик токсичних випарів від хімікатів або старих свинцевих фарб. Спеціалізовані майстерні використовують для очищення замочування в каустичній соді, але цей метод не підходить для таких матеріалів, як ДСП чи фанера.

Комплект двостулкових дверей зі склом. Фото: ReStare Shop

• Заміна фурнітури може бути складною. Легше замінити відсутні петлі, враховуючи специфікації навантаження та розміри дверей. Однак заміна старих ручок і замків може бути складнішою. 

Комплект двостулкових дверей зі склом, дверна ручка. Фото: ReStare Shop

• Для транспортування та доставки необхідно вжити заходів для захисту елементів: пакування, захист кутів і країв, обв’язка деталей. Для ефективного виконання цих завдань варто залучити спеціалістів. Більшість матеріалів з вторинної сировини продаються «як є», але умови продажу можуть включати гарантії або послугу монтажу з довготривалою гарантією. Деякі постачальники можуть надавати інформацію про походження матеріалу та документацію на продукт.

Міжкімнатні двері з  відновленої деревини підходять для житлових будинків з помірними навантаженнями, де не потрібно виконання суворих термічних або акустичних вимог. Для більш вимогливих умов ці двері повинні бути спеціально перевірені на відповідність вимогам.

При проектуванні дверей важливо врахувати відповідність їх розмірів до розміру отвору. Є два варіанти: 

→ Двері вже існують і потрібно підлаштувати їх під новий отвір, наприклад, при демонтажі старих дверей для нового проекту. 

→ Отвір вже є, і потрібно знайти двері, що підходять за розмірами, наприклад, під час реконструкції будівлі. Наразі вінтажні двері все більше привертають увагу дизайнерів та споживачів, однак спеціалізованих постачальників все ще небагато. Серед них можна виділити ReStare – бюро, котре займається пошуком та відновленням автентичних матеріалів. 

Установку дверей можна налаштувати, коригуючи розміри рами або обробляючи полотно. Це можна зробити заздалегідь для спрощення процесу. Детальна інвентаризація розмірів отвору та дверей допоможе в підборі. Якщо використовувати оригінальну раму, її часто потрібно вкоротити під товщину стіни. Якщо раму не можна відновити, виготовляють нову, враховуючи стиль і матеріал, щоб зберегти відповідність оригіналу, або ж навпаки – створити новий ефект.

Встановлення відновлених дверей, якщо його виконують кваліфіковані фахівці, не відрізняється від монтажу нових дверей. 

Варто звертати увагу на такі аспекти:

→ розміри (полотно, рама, лиштва, доступність для осіб з обмеженою мобільністю); 

→ необхідні характеристики (механічні властивості, вентиляція);

→ модель (кількість стулок, тип відкривання);

→ фурнітура (замки, петлі, ручки);

→ підгонка рам і допуски;

→ регулювання (прямокутність, рівень);

→ фінішна обробка (шпон, лак, фарба).

Ефективність міжкімнатних дверей залежить від їх призначення:

→ типу будівлі (житлова, нежитлова, громадська тощо)

→ характеру приміщень (ванна, кухня,  освітній заклад тощо) 

→ типу дверей (розпашні, поворотні, розсувні тощо)

Двері без спеціальних функцій повинні відповідати базовим вимогам для непромислового використання. Європейський стандарт для міжкімнатних дверей (prEN 14351-2) наразі в процесі розробки, а мінімальні вимоги регулюються національними стандартами та технічними умовами.

Для виявлення свинцевих фарб на дверях і рамах необхідно провести діагностику на вміст свинцю. Це можна зробити за допомогою тест-наборів, надіславши зразок фарби в лабораторію або звернувшись до професіонала. Рекомендується проводити зачистку та/або перефарбовування з залученням фахівця. Не варто використовувати теплові гармати, шліфувальні машини чи наждачний папір для видалення свинцевої фарби. Краще застосовувати хімічні засоби, дотримуючись усіх заходів безпеки для здоров'я та довкілля.

1. Ng, W. Y., & Chau, C. K. (2015). New Life of the Building Materials- Recycle, Reuse and Recovery. Energy Procedia, 75. 

Дізнайтесь більше про повторне використання міжкімнатних дерев’яних дверей та інших конструктивних елементів із дослідження проєкту Interreg FCRBE – "Facilitating the Circulation of Reclaimed Building Elements".